SUDNO - Спочатку було слово потім вогонь

Спочатку було слово,
Потім вогонь.
Зупинилась мить
Складених долонь,

Скинутих у небо
З грішної землі.
Помолись за себе,
Не помились в собі.

Все життя було, наче сон,
Та в кінці лише втома.
І до неба горів вогонь
І горіло в нім слово.